На початку було Слово
З чого починається ця історія?
З моменту, коли ми купили землю на острові Сумбава в Індонезії? Або з того, як 3 роки поспіль шукали підходящу локацію в 5 країнах, буквально ногами обходячи сотні пляжів і стукаючи в будинки з сумнівним питанням “Ви не продаєте он ту ділянку”?
А може, з того, коли почали проводити ретрити, гірські треки та експедиції 2015 року? Або коли познайомилися 2014 року? Приводом для зустрічі було саме питання “Як організовувати подібні програми?”.
А може, все-таки з дивовижних збігів, якими пронизана вся ця історія? Адже рівно в той момент, коли ми повністю зневірилися знайти відповідну ділянку, нам зустрілася не просто та земля, яку ми сподівалися підібрати, а навіть більше. Вона відповідала кожному невисловленому пункту наших надій. Буквально ціла простора бухта з білосніжним піском на пляжі і величезна круча, оточена блакитною водою, на верхній точці якої відкривається майже 360-градусний огляд на воду.
Ні. Насправді все почалося з мрії.
З бажання робити в цьому житті круті штуки. З великої і красивої ідеї.
Одного разу ми, Олеся і Міша Власови, задумали побудувати один із найкращих у світі ретритних центрів і фрідайвінг-станцію. Еко-гніздо, де зможуть повноцінно відпочивати, перезаряджати батареї та долучатися до грамотних практик люди з усього світу. І зробили перший крок.
Ідеальний шторм
У 2018 році ми оформили інвестиційну компанію в Індонезії, внесли першу заставу за землю і почали збирати пакет документів. До кінця 2019 року в нас було, здавалося, все, що потрібно для реалізації справи нашого життя. Ідеальна у всіх сенсах красуня-земля, перевірка всіх державних органів, наші особисті заощадження і зібраний краудфандинг у розмірі 100 000 USD від нашої аудиторії, яка несподівано щедро і швидко нас підтримала (ми планували зібрати тільки 50 000 USD). Плюс море бажання й особистих сил. Ми рвалися в будівництво, і нашим єдиним девізом тоді було “швидше-швидше”.
Але попереду вже насувався шторм.
Село не збиралося приймати нас із розпростертими обіймами (ну і що, що ви купили цю землю); органи не збиралися видавати нам дозвіл на будівництво або хоча б сертифікати на землю в обумовлені строки (ну і що, що ви все оплатили і у вас зібрано весь пакет документів), а світ не готовий був віддати нам найкрасивішу землю в регіоні без перевірки на істинність нашого наміру (ну і що, що у вас мрія).
Усередині розгорілися судові розгляди з місцевим підприємцем, який оскаржував наше право на володіння землею. А зовні почалася пандемія з її закритими кордонами, карантинами, дорогими тестами навіть для перельоту з острова на острів і обов’язковими щепленнями.
Це був справжній колапс. Ідеальний шторм.
Буде лукавством, якщо ми скажемо, що не падали духом, що не хотіли все кинути. Швидше, це стало рівнем нашої норми. Здавалося, ну ось воно “дно”, здрастуй. І на черговому витку все тільки ускладнювалося і поглиблювалося.
Напередодні святкування Нового, 2021 року ми припустили думку, що, напевно, треба зав’язувати. Ковід в Індонезії в той період досяг свого катарсису, коли вимогами країни одночасно (!) стали 7-денний карантин у відведених готелях Джакарти, подвійна доза щеплення, три ПЛР-тести і дорога бізнес-віза для всіх, хто в’їжджає. Про який міжнародний туризм могло йтися?
Усі наші уявлення про те, як усе мало б бути, згоріли того святкового вечора. Ми вітали нове життя.
На самому початку 2022 року навіть написали краудфандерам: “Хлопці, пауза затягується, заберіть гроші”. Але саме з того моменту почалися перші сюрпризи. Рівно половина учасників краудфандингу навідріз відмовилася виконувати наше наполегливе прохання:
“Ми у вас віримо, продовжуйте”.
Хто, якщо не ми?
2022 рік теж прийшов не з порожніми руками.
24 лютого світ змінився назавжди, знеструмивши нас особисто на кілька місяців. І змусивши через гострий душевний біль знову згадати про мрію побудувати саме міжнародний центр, який ми насправді завжди хотіли. Але приймати рішення тоді ми були ще не готові.
А у квітні 2022 року, наче грім серед ясного неба, отримали інформацію, що ми виграли Верховний суд у Джакарті й тепер у нас на руках усі документи на землю та на будівництво. Збіг чи збіг, а саме такими збігами пронизана вся ця історія, але рівно з квітня 2022 року на Балі став спадати режим пандемії, який до цього вирував на найжорсткішому рівні.
Обмеження різко ослабли, став повертатися потік туристів, та так, що вже влітку 2022 року на острові катастрофічно закінчилися всі будинки і транспорт в оренду. Відкладений попит різко пішов у гору. А всі бізнеси полетіли вгору. Здавалося, що можна було встромити палицю, щоб у тебе виріс успішний ресторан. Азія буквально захлинулася в грошах і людях.
І ми стали дедалі частіше перепитувати себе: хто, якщо не ми?
У нас на руках усе: дозволи, сертифікати, запрошення від глави села, письмова згода від жителів села, налагоджені зв’язки з впливовими адвокатами, які підтвердили свої можливості в реальному кейсі. Коли, якщо не зараз? І чому, власне, ні?
Водночас ми добре усвідомлювали, що двічі входити в ту саму воду не можна. Минулі стратегії не працювали, це було важливо визнати. Ми маємо виправити помилки, які назбирали за попередні роки, і винести з них ті уроки, які вони нам несли.
Треба було змінювати все. Концепт, бізнес-план, бачення. Від збільшення суми на будівництво центру до партнерства, яке раніше ми не розглядали. Від того, як ми собі це уявляли, до того, як це є насправді. Від поспіху до того темпу, який підходить конкретній місцевості та конкретним людям з їхнім менталітетом.
Хто, якщо не ви?
Наприкінці 2022 – на початку 2023 року ми зробили два важливі кроки: оголосили про пошук активних партнерів і поїхали на землю після майже річної (карантинної) перерви. І обидва ці кроки принесли несподівані плоди. Ми дізналися, що серед наших читачів та учасників програм є люди, які хочуть інвестувати в проєкт. І що нас чекають на землі. Нам раді. Можна будуватися.
Це було схоже на диво. Звиклі за 4 роки боротьби до постійного опору навіть із найдрібніших питань, ми не могли повірити своїм вухам, що єдина вимога села сьогодні – це те саме “швидше-швидше”.
“Приїжджайте, робіть, ми допоможемо. Давайте будувати дорогу. Побудуйте дорогу. І давайте швидше. Коли ви готові починати?” І це офіційні заяви офіційних осіб, не всі з яких раніше навіть просто йшли на контакт.
Нам дали зелене світло. І в прямому, і ніби в тонкому сенсі.
А ми зі свого боку зрозуміли, що найправильніший варіант – це відгукнутися на пропозиції тих наших читачів і учасників програм, хто пропонував підтримати нас інвестиціями. Відкрити можливість для всіх охочих стати нашими бізнес-ангелами. А точніше, виходить, що ретрит-ангелами. Зрештою: хто, як не ви?
Новий старт
Наприкінці 2023 року на борт Ocean Mantra Village зійшли 37 інвест Ангелів з усього світу. Проєкт отримав право на своє існування. У жовтні 2023 року було побудовано дорогу, а в грудні закладено перший камінь фундаменту. У лютому 2024 року ми побудували ресторан, а у квітні 2024 року закінчуємо йога-зал.
Офіційне запрошення
Ну що, друзі! Давайте зробимо це разом. Ми запрошуємо тих, хто готовий стати ретрит-ангелами проєкту Ocean Mantra Village на острові Сумбава. Вкласти кошти на ранній стадії розвитку проєкту, дозволити йому існувати і заробляти разом з нами.
Так, ми не банк, щоб давати гарантії. Але ми не вважаємо правильним залишати вас зовсім без гарантій. Тому ми пропонуємо три форми співпраці на ваш вибір: 1) справжнє партнерство (повноцінно ділимо ризики та прибуток); 2) інвестиції (ризики помірні, прибуток високий, строки фіксовані); та 3) позика (ризиків з вашого боку немає, прибуток гарантований). Доступні лоти 10 000 – 50 000 – 100 000+ USD. А при інвестиції в 200 000 USD і більше в рамках партнерства назавжди – земля під ваш особистий будинок на території центру в подарунок. Детальніше за посиланнями нижче.
– Лоти 10 000 – 50 000 – 100 000 USD
– Ризики навпіл, прибуток безстроково
– Лоти 10 000 – 50 000 – 100 000 USD
– Ризики помірні, прибуток високий
– Термін: 5 років
– Лоти 10 000 – 50 000 – 100 000 USD
– Ваших ризиків немає, прибуток гарантований
– Термін: 5 років
Ваша вигода
Дивіться. Ми плануємо добре заробляти, щоб мати змогу утримувати і розвивати це місце, включно з не тільки самим центром, а й селом. І ми хочемо, щоб добре заробили всі, хто піде разом із нами. Гроші – це важливо. Але гроші – це не все.
Для нас також важливо, щоб гроші були не єдиним мотивом між нами і нашими ангелами. Тому запрошуємо вас не просто заробляти разом із нами, а й практикувати разом із нами. Кожен з ретрит-ангелів, крім доходу на свої інвестиції, отримає статус почесного гостя і можливість безкоштовно приїжджати на ретрит щороку. Ваш внесок у цей проєкт буде більше, ніж просто гроші. Він дасть життя цій ідеї. І ми зі свого боку постараємося зробити все, щоб наше повернення вам було теж більше, ніж просто гроші. Це теж буде про життя. Більш радісне, щасливе і більш вільне.
З чого ми взяли,
що в нас вийде?
Ми не наївні. Ми розуміємо, що Сумбава – це дике, віддалене місце. Але найголовніше – невідоме, не на слуху. Потоку туристів там немає, встояти на майданчиках типу booking.com не вийде. Ретрити як ринок хоч і популярні у світі, але все ж є досить вузькою нішею, щоб одразу заповнювати всі номери центру 365 днів на рік. Тому ми будемо використовувати комплексний підхід, який базується не на одній ідеї “здрастуйте, у нас тут цікаве місце”, а на трьох повноцінних нішах, які прилягають одна до одної. І спираючись на ці три кити нашої концепції, використовуючи алхімію грамотного маркетингу, ми збираємося зробити це місце затребуваним з першого дня. Місце, яке полюблять як гості, так і його співробітники.
як це працює
(дуже докладно за посиланнями нижче)
з цього випливає
Кожен із перерахованих вище китів досить сильний і самостійний сам по собі, щоб витримати на своїх плечах увесь проєкт самотужки. Встаньте на цю саму локацію просто готелем (еко-лодж/резорт/глемпінг) – і ви будете цілком помітні за умови правильного маркетингу. Або почніть робити там тільки хороші ретрити – і можете бути цілком затребуваними у певної аудиторії. У всякому разі багато чого у світовій практиці на це вказує.
Але наша мета – стояти повними з першого дня. Мінімальне завантаження – 80%. Нам вкрай важливо мати можливість платити гідну зарплату нашим співробітникам; утримувати потреби села; мати кошти на те, щоб піклуватися про риф та екологію (кілограм рису за кілограм пластику як єдиний спосіб зупинити забруднення океану в нашій окрузі). А ще прання, здійснюване щадними засобами і далеко від рифа, і просто дуже смачна, свіжа і корисна їжа для наших гостей. Усе це вимагає грошей. Великих грошей. Постійних великих грошей. У нас не буде часу “рости повільно”. Екологія не чекає. Браконьєри вже частково зруйнували наш домашній риф за допомогою динаміту. Це заборонено законом, але на ділі вони все ще промишляють таким чином ночами по всій Індонезії, якраз віддаючи перевагу диким місцям, де немає готелів. Єдиний спосіб цьому протистояти – стояти на землі, мати цілодобову охорону і човни, платити тим, кому буде вигідно це зупиняти. Це реально з досвіду наших сусідів і колег – власників готелів на диких островів. Але це вимагає щоденної присутності, наміру і вкладу. Тому наша мета без малого – бути високоприбутковими з першого дня. Ми просто не можемо собі дозволити існувати по-іншому. Гарний риф у другій бухті ще можна врятувати.
Ми поставимо нашу концепцію на стик трьох ніш, що додасть нам і стійкості, і швидкості в зростанні. Будемо використовувати три воронки замість однієї, три цільові аудиторії замість однієї і три канали залучення замість одного. Це дасть нам, зокрема, можливість для маневру, якщо якийсь із каналів раптом зростатиме не так швидко, як нам хотілося б.
Де гроші?
Розрахунки для інвесторів
Зрештою, побудувати ретрит разом зі своїми читачами - це гарно
А далі що?
Якщо Мантрі Океану бути, то й Мантрам Чотирьох Стихій теж бути.
Ocean Mantra – Сумбава, Індонезія. Центр на пляжі, з усіх боків оточений водою. Акцент на роботу з розумом і тілом через цілющу силу води. Підводна медитація, фрідайвінг, споглядання краси, зустріч із морськими мешканцями.
Jungle Mantra – Балі, Індонезія. Центр у джунглях, оточений зеленню. Акцент на силу природного відновлення і східної медицини (йога й аюрведа, професійна панчакарма).
Mountain Mantra – Гімалаї, Непал. Центр у горах, з видами на Гімалаї. Акцент на йогу і медитацію з розширенням в організацію гірських треків прямо з центру.
Desert Mantra – пустеля, Єгипет. Маленький центр у пустелі, з краєвидами золотої нескінченності. Акцент на мовчання і споглядання. Глибока робота з розумом через практику медитації з докладним проясненням її основ і видів техніки.
Перші кроки
Архітектурний план
Нульовий етап
Старт будівництва
